Які панелі та інвертори обирають українці

Ця стаття — не опитування і не рейтинг «експертів». Це знеособлена статистика калькулятора сумісності Solar Stack: коли людина збирає конфігурацію — обирає модель панелі, кількість, інвертор — ми бачимо, що саме вона обрала. За серпень 2026 року станцію в калькуляторі зібрали 592 живих відвідувачі з України.

Кілька чесних застережень. По-перше, автоматичний трафік ми відсіяли: з 876 українських відвідувачів 284 виявилися короткими автоматичними заходами, і в жодній цифрі нижче їх немає. По-друге, це користувачі одного сайту, а не весь український ринок — але це люди на етапі реального планування станції, тож їхній вибір показовий. По-третє, ми бачимо намір, а не покупку: що людина порахувала, а не що привезла додому.

Медіанна станція, яку збирають українські користувачі, — 6,7 кВт, тобто приблизно 12 сучасних панелей. Середнє значення вище — 9,8 кВт, бо його підтягують комерційні проєкти на десятки кіловат. Сумарно за один серпень користувачі спроєктували 9 391 панель.

Розподіл за потужністю показує два ринки в одному. Ядро — приватні будинки: 70% станцій мають від 3 до 10 кВт. Але кожна сьома станція більша за 15 кВт — це вже бізнес: магазини, майстерні, невеликі виробництва, які рахують енергонезалежність після відключень.

LONGi — беззаперечний лідер: 132 відвідувачі поставили його панелі у розрахунок. Це більше, ніж наступні три бренди разом. Далі йдуть JinkoSolar, JA Solar і Trina Solar — класична четвірка світових виробників, яка й у глобальних відвантаженнях тримає перші місця.

Цікавіше нижче в списку: Risen, Aiko Solar із back-contact панелями, AE Solar, Tongwei і бюджетний ABi-Solar. Це означає, що український покупець дивиться не лише на перші імена — він порівнює і другий ешелон, де ціна за ват помітно нижча.

На рівні конкретних моделей домінують дві лінійки LONGi: Hi-MO 9 на 645–650 Вт (LR7-72HVH) для наземних і дахових станцій побільше та Hi-MO X10 на 615–620 Вт (LR8-66HGD) з back-contact технологією. Із «дахового» класу найпопулярніша JA Solar JAM54D40-460/LB — двостороння панель на 460 Вт.

Зверніть увагу: у топі немає жодної панелі слабшої за 435 Вт. Панелі на 300–400 Вт, які масово ставили ще три роки тому, з нових розрахунків практично зникли — їх шукають хіба що для заміни у старих стрінгах.

Розподіл за потужністю панелі має два чіткі піки. Перший — 400–500 Вт: формат для даху приватного будинку, зручний за розміром і вагою. Другий — 600–700 Вт: великоформатні панелі для наземних конструкцій і комерційних дахів, де важлива ціна за кіловат, а не зручність монтажу.

За технологією комірок веде TOPCon — 179 відвідувачів. Але справжня новина серпня — 130 відвідувачів обрали HPBC, тобто back-contact панелі LONGi Hi-MO X10. Стара PERC-технологія з 23 відвідувачами вже на узбіччі: у нових проєктах її майже не розглядають.

Тут статистика категорична: Deye обрали 258 відвідувачів — це 72% усіх, хто обирав інвертор. Уся перша десятка моделей — теж Deye. Наступні бренди — Anenji, Must, Luxpower, Afore — ділять між собою по 20-25 відвідувачів.

Причини лідерства прозорі: Deye першим наситив український ринок доступними гібридами з батарейним портом, у нього широка сервісна мережа й величезна база встановлених систем, на які орієнтуються сусіди. Але зверніть увагу на другу групу: Anenji, Must, Anern, PowMr — це бюджетні автономні інвертори для базового резерву, окремий сегмент, який майже не перетинається з Deye за ціною.

Найпопулярніша модель — Deye SUN-8K-SG05LP1-EU-AM2-P: однофазний гібрид на 8 кВт із низьковольтною батареєю. Одразу за ним — молодший брат на 6 кВт. Ядро попиту — однофазні гібриди 6–8 кВт: саме стільки треба будинку, щоб пережити відключення разом із бойлером і пральною машиною.

Трифазні моделі на 12–20 кВт (SG05LP3) займають другу половину списку — це будинки з трифазним вводом і малий бізнес. Єдиний мережевий інвертор у топі — SUN-6K-G05P1: його беруть ті, хто планує «зелений» тариф або кому резерв не потрібен.

Серед українських користувачів гібридні інвертори обирають вчетверо частіше за мережеві: 287 відвідувачів проти 74. Ще 94 обрали автономні інвертори-зарядники. Для порівняння: у Німеччині чи Іспанії пропорція ближча до рівної, бо там мережа стабільна і батарея — це про економію, а не про виживання.

Це прямий наслідок років із відключеннями: станція без батареї в Україні не вирішує головного завдання. Звідси й практичний висновок для покупця: якщо берете мережевий інвертор «бо дешевший» — перевірте, чи зможете потім додати батарею без заміни інвертора. Найчастіше ні.

Калькулятор перевіряє кожну конфігурацію за повним набором електричних перевірок — і статистика помилок показує, де українці найчастіше «спотикаються» при самостійному проєктуванні.

Найпоширеніше попередження — вихід за верхню межу діапазону MPPT (408 відвідувачів): стрінг задовгий, і в мороз напруга холостого ходу вилітає за робочий діапазон трекера. Друге — перевищення вхідного струму (349): до одного входу підключають більше струму, ніж інвертор може відстежувати. Найнебезпечніша помилка — перевищення максимальної напруги інвертора (185 відвідувачів): це вже не втрата ефективності, а ризик спаленого інвертора, який не покриє гарантія.

Добра новина: більшість цих помилок лікуються перестановкою тих самих панелей — коротші стрінги, розподіл між MPPT-входами. Саме тому варто рахувати конфігурацію до покупки, а не після.

Київ дає 695 користувачів за 90 днів — це 27% української аудиторії. Далі Львів (208), Дніпро (196), Одеса (187) і Харків (125). Але головний висновок у хвості списку: Вінниця, Полтава, Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Черкаси — сонячна енергетика давно не столичне явище, майже три чверті розрахунків роблять поза Києвом.

Уся статистика в цій статті походить із двох безкоштовних інструментів. Калькулятор сумісності перевіряє вашу конкретну пару «панель + інвертор» за повним набором електричних перевірок — тих самих, на яких 408 людей побачили попередження про MPPT. А підбір панелей робить зворотне: ви обираєте інвертор, а він показує всі панелі з бази, які з ним сумісні, з готовою схемою підключення.